КПК – кишеньковий персональний комп'ютер, має практично всі можливості стаціонарного комп'ютера або ноутбука. Правда за його підвищену мобільність («карманность») придатися платити, як у грошовому еквіваленті, так і обмеженими можливостями. Основна відмінність КПК від комп'ютера полягає в більше компактному, енергозберігаючому й менш продуктивним процесорі, що, зрозуміло, приводить до глобальних розходжень в операційних системах. Крім того, з огляду на настільки малі габарити пристрою в КПК не реалізовані інтерфейси, що надають доступ до шини «материнської плати», тому варто забути про подальший апгрейде заліза й розраховувати тільки на інтегроване встаткування (IrDA, Bluetooth, GPRS, EDGE, 1X, EVDO, GSM, Wi-Fi (b, a,g), modules, GPS, SD or transflash memory reader, HDD, USB interface, touch screen, multitouch, digital camera, autofocus, flash, thermometer, hard keyboard, numpad, shock, G-Sensor інші). На момент написання статті – усього перерахованого відразу, в одному в жодному пристрої КПК не існує. Але й на цьому проблеми вибору не закінчуються, PDA так само відрізняються швидкодією процесора, архітектурою й виробником, обсягом убудованої пам'яті, метрикою й іншими характеристиками екрана, ємністю батареї, енергоспоживанням і, зрозуміло, дизайном, форм-фактором і габаритами. Все це й представляє проблему вибору кишенькового комп'ютера, що залежно від наявного на борті встаткування або впливу маркетингу, може називатися як КПК (PDA), так і коммуникатором (communicator) , так і смартфоном (smartphone), зрідка UMPC, PSP, планшет, так само просто телефон або комп'ютер. У чому властиво різниця (класифікація) і навіщо це потрібно (огляд) і є тема цієї статті.

Зараз стало дуже модно додавати можливість виходу у Світову Павутину до самим, здавалося б, непристосованим для цього пристроям. Чого тільки не придумали! Які тільки пристосування не використовувалися для доступу в Інтернет! Тепер настала черга мобільних телефонів. Причому подібне рішення давно, що називається, лежало на поверхні, але нормальної реалізації все не було. До появи WAP. WAP розшифровується як Wireless Application Protocol, що по-російському означає - Протокол Бездротових Додатків. Є й інший варіант розшифровки: Wireless Access Protocol - Протокол Бездротового Доступу. І те, і інше визначення точно відбиває суть WAP, тому ніхто не сперечається, яке з них більше правильне. Якщо ж говорити побутовою мовою, то WAP - це засіб одержання доступу до ресурсів Інтернету за допомогою мобільного телефону (або іншого портативного пристрою). Кілька років назад, а якщо бути зовсім вуж точними, в 1997 році, цивілізований мир довідався про нову розробку гігантів телефонного хайтека (Nokia, Motorola, Unwired Planet, Ericsson). Це був WAP. Споконвічно замислювалося, що за допомогою нового протоколу люди зможуть замовляти квитки на літаки й поїзди, робити банківські операції й робити покупки в супермаркетах. Але незважаючи на всі зусилля розроблювачів, WAP не прижився. Низька швидкість передачі даних, слабка захищеність каналів, дорожнеча. Причин було багато. WAP умирав. Але прийшов порятунок, і ім'я йому було GPRS (що це таке, ви вже знаєте). Схрестивши ці технології, розроблювачі WAP позбулися практично від всіх недоліків свого утвору. А тому що більшість моделей трубок уже мали у своєму арсеналі як GPRS, так і WAP, успіх дуету був забезпечений. На сьогоднішній день мобільний Інтернет (так часто називають WAP) стає усе більше популярним.

Ця абревіатура розшифровується, як Global Positioning System - Система Глобального Позиціонування. Вона складається з 24 штучних супутників Землі, розташованих таким чином, щоб 6 з них завжди перебували в "видимій" зоні (тобто минулого "на зв'язку") з будь-якої крапки Землі, а так само з мережі наземних станцій спостереження й користувальницьких приймачів. GPS дозволяє не тільки з точністю визначити координати, швидкість і напрямок руху об'єкта, що перебуває на поверхні нашої планети або в навколоземному просторі, але й управляти ім. Правда, для всього цього в нього повинен бути GPS-Приймач. Створювалася ця система для військових цілей, пізніше стала широко застосуються в геодезії, картографії, планіметрії, геофізику, транспортній галузі, екстремальному туризмі, а тепер і в сфері стільникового зв'язка. Саме на основі системи GPS створена популярність, що набирає, система спостереження за абонентом. Усього один дзвінок операторові й ти точно будеш знати, де саме зараз перебуває твоя дитина, але для цього в нього повинен бути телефон з GPS-Приймачем. Є й окрема супутникова телефонія, що так само використовує GPS. З таким телефоном ти зможеш завжди залишатися на зв'язку, незалежно від того, де ти перебуваєш у центрі Тихого океану або в льодах Антарктиди.

Під терміном "Bluetooth" багато хто мають на увазі елегантну бездротову гарнітуру для мобільного телефону. Насправді, говорити так - це однаково, що сказати, що USB - це Flash-Карта. У дійсності Bluetooth - ні що інше, як бездротова технологія (універсальний радіо-інтерфейс) зв'язку між пристроями. Приблизно, як інфрачервоний порт. І в описах мобільних телефонів слово "Bluetooth" позначає те, що в апарат убудований спеціальний модуль, за допомогою якого ти зможеш встановити зв'язок між своїм телефоном і іншим пристроєм з таким же модулем, наприклад, із КПК (Кишеньковим Переносним Комп'ютером), ноутбуком або з тією же самою гарнітурою. Пристрою, що підтримують Bluetooth, діляться на три класи залежно від дальності роботи: 10 (найчастіше використовується в мобильниках), 20 і 100 метрів.

Java з'явився на світло, як звичайна мова програмування. Пізніше був розроблений його варіант спеціально для маленьких пристроїв, таких як мобільні телефони, КПК, смартфоны й ін.

Завдяки цій технології ти зможеш сам вирішити, які додатки в телефоні тобі найбільш необхідні, а від яких можна позбутися, вибирати найбільш зручний для тебе інтерфейс. Просто завантажуй через WAP понравившееся тобі Java-Додаток і насолоджуйся. Це можуть бути гри, органайзеры, програми для роботи з інформацією й багато чого іншого. Одним словом, ти зможеш облаштувати свій телефон так само легко, як комп'ютер.